Ризик - орієнтований підхід....

Розбір деталей....

(ЧАСТИНА 1)

В квітні 2026 Україна офіційно приєдналася до Керівних принципів корпоративного управління ОЕСР, якими серед іншого, офіційно впроваджено внутрішній контроль в корпоративному управлінні, на сайті Адвокатського бюро «ТАРАН» https://www.advokattaran.com/post є окрема стаття у вигляді презентації щодо реалізації Керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління на підприємствах державної форми власності (далі – Керівні принципи ОЕСР).

Враховуючи Керівні принципи ОЕСР, до чинного законодавства України та нормативно – правових актів внесено ряд змін щодо корпоративного управління для нормативного врегулювання.

Наказом Мінекономіки від 30 квітня 2026 року № 5484 затверджено Методичні рекомендації щодо організації системи внутрішнього контролю на державних унітарних підприємствах та в господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі (далі - Методичні рекомендації).

Методичні рекомендації розроблено та затверджено на виконання підпункту 2 пункту 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2025 року № 1223 «Питання комплексного аналізу діяльності деяких суб’єктів господарювання державного сектору економіки» (зі змінами).

Доцільно наголосити, що незважаючи на те, що Керівні принципи ОЕСР та Методичні рекомендації передбачають управління на підприємствах державної форми власності, проте їх варто застосовувати і до юридичних осіб приватного права з метою належної організації корпоративного управління та юридично визначеного підґрунтя впровадження системи внутрішнього контролю.

Для юридичних осіб приватного права, впровадження системи внутрішнього контролю в корпоративне управління, є позитивним сигналом інвесторам та полегшить участь юридичних осіб приватного права у процедурах закупівлі, міжнародних відносинах, фінансовій/банківській сфері діяльності.

Згідно п. 5.1. Методичних рекомендацій передбачено, що підприємству необхідно створювати комплексну та ефективну СВК, яка включає функції комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту, а також рекомендується включати систему запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, систему запобігання корупції та протидії шахрайству, систему повідомлень про порушення з урахуванням особливостей його діяльності, характеру та обсягів відповідних операцій, а також притаманних його діяльності ризиків (ризик-орієнтований підхід).

Методичні рекомендації термін «ризик» визначає наступним чином: ризик – імовірність виникнення збитків підприємств або додаткових втрат, або недоотримання доходів, або невиконання стороною договірних зобов’язань унаслідок впливу негативних внутрішніх та зовнішніх факторів.

Ризик-орієнтований підхід – передбачає надання пріоритету ресурсів (управлінської уваги, внутрішнього аудиту, контролю) процесам і напрямам з найбільшими ризиками (п. 2.2 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Враховуючи ризик-орієнтований підхід визначений Методичними рекомендаціями, в першу чергу такий підхід зосереджується на цілях підприємства і мети його діяльності.

Необхідно врахувати, що накази міністерств приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 8-13 цієї частини, і є обов’язковими до виконання на території України (п. 6. ч. 2. Ст. 19 Закону України «Про правотворчу діяльність»).

Відтак терміни «ризик» і «ризик – орієнтований підхід» стали законодавчо визначеними нормами права в сфері корпоративного управління, а отже загальнообов’язковими, формально визначеними правилами поведінки, що регулюють суспільні відносини, які охороняються і забезпечуються державою.

Отже, Методичні рекомендації є обов’язковими для застосування суб’єктами, визначеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2025 року № 1223 «Питання комплексного аналізу діяльності деяких суб’єктів господарювання державного сектору економіки» (зі змінами).

Проте, необхідно пам’ятати, що з дня затвердження Методичних рекомендацій наказом Міністерства, такі рекомендації, стали загальнообов’язковими формально визначеними правилами поведінки в корпоративному управлінні, що регулюють суспільні відносини, які охороняється і забезпечується державою.

Керівні принципи ОЕСР та Методичні рекомендації прямо передбачають правомірність їх використання юридичними особами приватного права та передбачають:

• «Програми або заходи внутрішнього контролю, етики та комплаєнсу також повинні поширюватися на дочірні компанії та по можливості на третіх осіб, таких як агенти та інші посередники, консультанти, представники, дистриб'ютори, підрядники та постачальники, консорціуми та партнери по спільних підприємствах» (V.B. Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами);

•   «Методичні рекомендації можуть використовуватися: підприємствами – під час розроблення власних положень, політик та методик для побудови дієвої, зрозумілої та орієнтованої на практичне застосування СВК, яка буде забезпечувати стабільність, прозорість і підзвітність їх діяльності» (п. 1.2. Методичних рекомендацій);

 Звертаю увагу, що з прийняттям Методичних рекомендацій нормативно закріплено використання принципів та стандартів під час організації СВК підприємства, так пунктом 1.7 Методичних рекомендацій передбачено, що під час організації СВК підприємства керуються:

• міжнародними рамками (як орієнтирами / бенчмарками належної практики):

• керівними принципами та рекомендаціями Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з корпоративного управління підприємствами державної форми власності, запобігання корупції та дотримання доброчесності на таких підприємствах, упровадження внутрішніх контролів, етичних та комплаєнс програм;

• Принципами корпоративного управління ОЕСР/G20;

• INTOSAI GUID 9100 (Рекомендації щодо стандартів внутрішнього контролю для державного сектору);

• концепцією COSO Internal Control та COSO Enterprise Risk Management (ERM);

• ISO 31000 (управління ризиками);

• глобальними стандартами внутрішнього аудиту (IIA, 2024);

• COSO; ISO 31000; ISO 19600; ISO 37001; ISO 27001;OECD SOE Guidelines; IPPF (підлягають застосуванню до системи внутрішнього контролю та комплаєнсу).

В чому ж важливість впровадження системи внутрішнього контролю саме на законодавчому рівні?

Важливість впровадження системи внутрішнього контролю на законодавчому рівні не пов’язана з виконанням формальних процедур та отримання сертифіката якості, хоча це важливо.

Впровадження системи внутрішнього контролю на законодавчому рівні прямо пов’язана з виконанням фідуціарних обов’язків посадових осіб та відповідальністю за збитки, завдані ними товариству….але про це, в наступній частині ….