Юридичне визначення поняття «штучного інтелекту» та правове підґрунтя впровадження штучного інтелекту

Cплеск уваги навколо штучного інтелекту (створення ШІ-контенту, ШІ курси, професії з використанням ШІ, формування документів з використанням ШІ тощо) потребує розуміння того, що «штучний інтелект» не є абстрактним поняттям, а його суть зводиться до «технологій загального призначення».

Правове підґрунтя впровадження штучного інтелекту.

На законодавчому рівні розроблена СТРАТЕГІЯ цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. № 1351-р. (далі – Стратегія) та ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН заходів з реалізації у 2025-2027 роках Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. № 1351-р https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1351-2024-%D1%80#n466 .

Однією з цілей Стратегії  є «Забезпечення створення умов розвитку внутрішньої інфраструктури для досліджень, інновацій та впровадження рішень у сфері штучного інтелекту» (стратегічна ціль 16).

 Стратегія констатує, що «на сьогодні в Україні відсутнє всеосяжне національне законодавство, яке регулювало б правові аспекти розробки, впровадження та використання технологій штучного інтелекту. У цьому контексті дуже важливим є впровадження гнучкого підходу до регулювання штучного інтелекту, який би дав змогу забезпечити належний рівень захисту прав людини і суспільства від потенційних ризиків використання штучного інтелекту та водночас сприятливого для розвитку інновацій».

Відповідно до плану пріоритетних дій Уряду на 2020 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 р. № 1133 розроблено Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2020 р. № 1556 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-%D1%80#n127 ), яка визначає напрями, механізм і строки виконання основних завдань з розвитку технологій штучного інтелекту в Україні (далі по тексту – Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні).

Поняття «Штучний інтелект»

Саме Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні впроваджує в національне законодавство  терміни «штучний інтелект», «галузь штучного інтелекту», які зводяться до наступного.

«Штучний інтелект» - організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань;

«Галузь штучного інтелекту» - напрям діяльності у сфері інформаційних технологій, який забезпечує створення, впровадження та використання технологій штучного інтелекту.

Разом з тим, Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні передбачає необхідність імплементації норм, закріплених у Рекомендаціях ОЕСР щодо штучного інтелекту.

Україна приєдналася до принципів Організації економічного співробітництва і розвитку з питань штучного інтелекту. Україна також є членом Комітету із штучного інтелекту при Раді Європи.

Рекомендацією щодо штучного інтелекту (OECD/LEGAL/0449) зі змінами 03.05.2024 визначено, що для цілей Рекомендації наступні терміни слід розуміти так:

«Система штучного інтелекту:

Система штучного інтелекту – це машинна система, яка для явних або неявних цілей робить висновок на основі отриманих вхідних даних, як генерувати результати, такі як прогнози, контент, рекомендації або рішення, які можуть впливати на фізичне або віртуальне середовище. Різні системи штучного інтелекту відрізняються рівнем автономності та адаптивності після розгортання.

Життєвий цикл системи штучного інтелекту: Життєвий цикл системи штучного інтелекту зазвичай включає кілька фаз, які включають: планування та проектування; збір та обробку даних; побудову моделі(й) та/або адаптацію існуючої(их) моделі(й) до конкретних завдань; тестування, оцінку, перевірку та валідацію; надання можливості використання/розгортання; експлуатацію та моніторинг; а також виведення/декомпіляцію. Ці фази часто відбуваються ітеративно та не обов'язково є послідовними. Рішення про виведення системи штучного інтелекту з експлуатації може бути прийнято в будь-який момент під час фази експлуатації та моніторингу.

Учасники ШІ : Учасники ШІ – це ті, хто відіграє активну роль у життєвому циклі системи ШІ, включаючи організації та окремих осіб, які розгортають або експлуатують ШІ.

Знання про ШІ: знання про ШІ стосуються навичок та ресурсів, таких як дані, код, алгоритми, моделі, дослідження, ноу-хау, навчальні програми, управління, процеси та передові практики, необхідні для розуміння та участі в життєвому циклі системи ШІ, включаючи управління ризиками.

Зацікавлені сторони: Зацікавлені сторони охоплюють усі організації та осіб, які безпосередньо чи опосередковано залучені до систем штучного інтелекту або на яких вони впливають. Учасники, що працюють зі штучним інтелектом, є підмножиною зацікавлених сторін».

Рекомендація ОЕСР щодо штучного інтелекту закріпила, що «штучний інтелект – це технологія загального призначення, яка має потенціал для покращення добробуту та благополуччя людей, сприяння позитивній сталій світовій економічній активності, підвищення інновацій та продуктивності, а також допомоги у реагуванні на ключові глобальні виклики. Він застосовується в багатьох секторах, починаючи від виробництва, освіти, фінансів та транспорту до охорони здоров'я та безпеки».

Висновок

Отже, «Штучний інтелект» є не абстрактними поняттями, та не є тимчасовим, швидкоплинним явищем, а є ідентифікованою на міжнародному рівні та юридично визначеною технологічною галуззю, яка впроваджується у всі сфери життєдіяльності людини та потребує відповідального управління, оскільки цифрова трансформація окрім переваг також несе і певні ризики.